УВАГА !
Погодження з умовами пожертвування
Натискаючи кнопку "Перейти до оплати" ви згодні
з умовами використання ваших коштів (читати)
з умовами використання ваших коштів (читати)
о. Володимир Мальчин
НЕДІЛЯ ПО ВОЗДВИЖЕНІ ЧЕСНОГО ХРЕСТА
Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій та йде слідом за мною.
В ці дні, коли свята Церква подає нам до почитання чесний і животворний Хрест Гоподній, маємо можливість збагатитися мудрістю хреста. В чому полягає ця мудрість? Вона проявляється в трьох речах:
1) Прийняти те, що ми не можемо змінити;
2) Змінити те, що в наших силах;
3) Вірити, що Господь може змінити те, що нам здається не під силу
1. Прийняти те, що ми не можемо змінити – означає прийняти ті обставини, які не залежать від нас, на які ми не можемо вплинути, або ж які не можемо повернути назад. Кожного дня ми переживаємо безліч ситуацій, які ми не контролюємо - хвороба, нещасні випадки, біль і втрата близьких нам людей. Або ж повсякденно стаються якісь прикрі ситуації: хтось випадково став на ногу або невипадково підрізав Тебе на дорозі; Ти пропрацював весь день за комп’ютером, забув скопіювати файли і внаслідок збоїв електропостачання пропала вся твоя праця ….
Яка наша реакція в таких ситуаціях? Зазвичай, люди починають сприймати себе як жертву обставин: «О Боже, за що мені така кара?» Або ж можуть звинувачувати весь світ у змові проти себе: «Ну чому саме зі мною це сталося? Чому саме зараз?» і починають нарікати на свою лиху долю.
Оповідають таку притчу. Один рибалка плив човном проти течії. Оскільки човен був вщент наповнений товарами, то веслування давалося йому важко. Перебуваючи в такому стресі, бачить він, що згори на нього мчить інший човен. Пробує цей чоловік звернути, але це йому дається важко, бо ж човен переповнений. Тоді він починає кричати: «Звертай! Звертай!»… але цей інший човен і далі продовжує мчати на нього, поки не врізався на всій швидкості у човен рибалки! «Ах Ти такий-сякий, чому не міг повернути, я ж просив Тебе…» з криком перестрибує рибалка в той інший човен і бачить…що він насправді порожній!. Очевидно, що він десь зірвався з прив’язі і в ньому не було керманича, який міг би завернути його в цей критичний момент. Тому не було ніякого сенсу кричати і звинувачувати цей порожній човен. Так само і в нашому житті – ми ладні звинувачувати всіх і все, хоча насправді потрібно просити оминати порожні човни.
Мудрість хреста вчить нас в таких ситуаціях просто відпустити…прийняти як факт те, що сталося, і нашу неможливість повернути події назад. Треба прийняти «те, що є», замість жити все життя з обуренням «як має бути». Життя занадто коротке, щоб витрачати його на образи, гнів та негатив!
2. Змінити те, що в наших силах;
Мудрість хреста велить нам працювати і змінити те, що ми можемо змінити – наприклад, в наших силах зміцнити імунітет, дотримуватись соціальної дистанції і всіх санітарних норм, здобути освіту, реалізувати свою давню мрію….
Для цього потрібно мати чітко окреслену ціль, рухатися цілеспрямовано до неї, не розпорошуючись на інші цілі, і смакувати «маленькі перемоги», які будуть підживлювати нас і допоможуть не зійти з дистанції. Якщо людина має ціль, то вона шукає всі можливості як її досягнути. Коли ми поглянемо на успішних людей, то, зазвичай, бачимо лише вершину, на якій вони стоять, але не хочемо бачити круту гору труднощів, яку їм довелося подолати, щоб дістатися туди….
Дуже часто люди, а особливо віруючі люди, схильні займати пасивну позицію і намагаються перекласти все на Божі плечі: я помолюся, і Бог мені допоможе! Так, безсумнівно, Господь є добрий і може все зробити, але він не може Тобі допомогти без тебе!
Тут пригадалася ще одна притча про човен.. Як чоловік під час повені виліз на дах і молився, щоб Господь його врятував…Пропливає один човен і люди кажуть, сідай чоловіче, але ні, той чекає на Божу поміч, потім другий і третій, і нарешті сумний фінал – чоловік потонув. «О Боже, - каже той чоловік, коли зустрічається з Богом - чому Ти мені не допоміг?» - «Та я ж Тобі три човни посилав і Ти не скористався з моєї допомоги….»
Дорогі у Христі, часто не можна просто сидіти і чекати, що Бог за Тебе все зробить. Як каже гарний вислів, який приписують Ігнатію Лойолі:
«Працюйте з усіх сил так, ніби успіх залежить тільки від вас; моліться так, ніби успіх залежить лише від Бога.»
Мудрість хреста вимагає від нас наполегливості, важкої праці, виходити із зони власного комфорту, але результат цього вартий: радість від життя, задоволення від справи, яку ти робиш, і найголовніше - поширення добра у світі.
3. Вірити, що Господь може змінити те, що нам здається не під силу…
Третій крок мудрості хреста - вірити, що Господь може змінити те, що нам не під силу, іншими словами, вірити в чудо. Це, до речі, стосується і проблеми узалежнення. Часто буває так, що людина настільки залежна від якихось злих вчинків, що ті вчинки просто стають частиною такої людини, навіть на фізіологічному чи біофізичному рівні. В таких випадках справді треба визнати, що без зовнішньої допомоги не обійтися….. В таких випадках залишається вірити в чудо!
Коли відбувається чудо на сторінках Євангелія? Чудо стається тоді, коли всі засоби допомоги ззовні вичерпані. Якщо людина має 50 відсотків допомоги і просить в Бога додати їй ще 50, то це не є чудо… Чудо стається тоді, коли людина розуміє що Бог є її останньою надією, і лише він може допомогти! Останніми днями спілкуюся з одним чоловіком, який переживає 4 стадію раку. Цей чоловік часто говорить: люди з моїм діагнозом не виживають. В мене єдина надія - на Бога…
Дорогі у Христі, що дає нам надію сподіватися на чудо, на оздоровлення, на визволення від узалежнення?
Найперше те, що ми не чужі Богові. Пригадує нам єв. Євангелист Йоан: «Любі, ви діти Божі», а Бог не залишає своїх дітей в біді.
Ба більше того, він віддав свого Сина єдинородного, щоб ми мали життя вічне. Його смерть на хресті є найбільшим свідченням Божої любові, бо показує, що те, що було поразкою в очах людей, стало найбільшою перемогою, яку коли небудь отримувала людина – перемогою над смертю!
Коли ми приймаємо цю третю мудрість хреста і віримо, що Бог здатен чинити чудо і подати зцілення, то Божа сила проявляється і в нашому житті . Єдина умова – ця сила може проявитися через нашу віру.
Отже, завершуючи цей період почитання чесного і животоврящого хреста, просімо в Господа ласку наповнитись мудрістю цього хреста, а саме:
1) Прийняти те, що ми не можемо змінити;
2) Змінити те, що в наших силах;
3) Вірити, що Господь може змінити те, що нам здається не під силу
«Господи, дай мені мудрість прийняти ті обставини життя , які я не в силі змінити, дай мені душевний спосіб не засмучуватись ними, ані не звинувачувати інших в моїх тимчасових невдачах.
Господи Ісусе, дай мені сили невтомно працювати над тими змінами, які я в змозі втілити. Нехай думка про добро, яке я можу принести у світ допомагає мені перемогти втому і розчарування дня, нехай Дух Твій Святий додасть мені сил тоді, коли мої власні сили вичерпуються через брак негайного результату або ж через нечіткість мети.
Господи Ісусе Христе, зміцни мою віру в можливість чуда в безнадійних ситуаціях, чуда, яке є свідченням Твоєї постійної присутності в моєму житті, і в житті тих, кого я люблю, хто мені дорогий.
Господи Ісусе Христе, Сину Божий, дай мені мудрість хреста Твого, який є моєю опорою і моєю певною дорогою спасіння.
Амінь!
1) Прийняти те, що ми не можемо змінити;
2) Змінити те, що в наших силах;
3) Вірити, що Господь може змінити те, що нам здається не під силу
1. Прийняти те, що ми не можемо змінити – означає прийняти ті обставини, які не залежать від нас, на які ми не можемо вплинути, або ж які не можемо повернути назад. Кожного дня ми переживаємо безліч ситуацій, які ми не контролюємо - хвороба, нещасні випадки, біль і втрата близьких нам людей. Або ж повсякденно стаються якісь прикрі ситуації: хтось випадково став на ногу або невипадково підрізав Тебе на дорозі; Ти пропрацював весь день за комп’ютером, забув скопіювати файли і внаслідок збоїв електропостачання пропала вся твоя праця ….
Яка наша реакція в таких ситуаціях? Зазвичай, люди починають сприймати себе як жертву обставин: «О Боже, за що мені така кара?» Або ж можуть звинувачувати весь світ у змові проти себе: «Ну чому саме зі мною це сталося? Чому саме зараз?» і починають нарікати на свою лиху долю.
Оповідають таку притчу. Один рибалка плив човном проти течії. Оскільки човен був вщент наповнений товарами, то веслування давалося йому важко. Перебуваючи в такому стресі, бачить він, що згори на нього мчить інший човен. Пробує цей чоловік звернути, але це йому дається важко, бо ж човен переповнений. Тоді він починає кричати: «Звертай! Звертай!»… але цей інший човен і далі продовжує мчати на нього, поки не врізався на всій швидкості у човен рибалки! «Ах Ти такий-сякий, чому не міг повернути, я ж просив Тебе…» з криком перестрибує рибалка в той інший човен і бачить…що він насправді порожній!. Очевидно, що він десь зірвався з прив’язі і в ньому не було керманича, який міг би завернути його в цей критичний момент. Тому не було ніякого сенсу кричати і звинувачувати цей порожній човен. Так само і в нашому житті – ми ладні звинувачувати всіх і все, хоча насправді потрібно просити оминати порожні човни.
Мудрість хреста вчить нас в таких ситуаціях просто відпустити…прийняти як факт те, що сталося, і нашу неможливість повернути події назад. Треба прийняти «те, що є», замість жити все життя з обуренням «як має бути». Життя занадто коротке, щоб витрачати його на образи, гнів та негатив!
2. Змінити те, що в наших силах;
Мудрість хреста велить нам працювати і змінити те, що ми можемо змінити – наприклад, в наших силах зміцнити імунітет, дотримуватись соціальної дистанції і всіх санітарних норм, здобути освіту, реалізувати свою давню мрію….
Для цього потрібно мати чітко окреслену ціль, рухатися цілеспрямовано до неї, не розпорошуючись на інші цілі, і смакувати «маленькі перемоги», які будуть підживлювати нас і допоможуть не зійти з дистанції. Якщо людина має ціль, то вона шукає всі можливості як її досягнути. Коли ми поглянемо на успішних людей, то, зазвичай, бачимо лише вершину, на якій вони стоять, але не хочемо бачити круту гору труднощів, яку їм довелося подолати, щоб дістатися туди….
Дуже часто люди, а особливо віруючі люди, схильні займати пасивну позицію і намагаються перекласти все на Божі плечі: я помолюся, і Бог мені допоможе! Так, безсумнівно, Господь є добрий і може все зробити, але він не може Тобі допомогти без тебе!
Тут пригадалася ще одна притча про човен.. Як чоловік під час повені виліз на дах і молився, щоб Господь його врятував…Пропливає один човен і люди кажуть, сідай чоловіче, але ні, той чекає на Божу поміч, потім другий і третій, і нарешті сумний фінал – чоловік потонув. «О Боже, - каже той чоловік, коли зустрічається з Богом - чому Ти мені не допоміг?» - «Та я ж Тобі три човни посилав і Ти не скористався з моєї допомоги….»
Дорогі у Христі, часто не можна просто сидіти і чекати, що Бог за Тебе все зробить. Як каже гарний вислів, який приписують Ігнатію Лойолі:
«Працюйте з усіх сил так, ніби успіх залежить тільки від вас; моліться так, ніби успіх залежить лише від Бога.»
Мудрість хреста вимагає від нас наполегливості, важкої праці, виходити із зони власного комфорту, але результат цього вартий: радість від життя, задоволення від справи, яку ти робиш, і найголовніше - поширення добра у світі.
3. Вірити, що Господь може змінити те, що нам здається не під силу…
Третій крок мудрості хреста - вірити, що Господь може змінити те, що нам не під силу, іншими словами, вірити в чудо. Це, до речі, стосується і проблеми узалежнення. Часто буває так, що людина настільки залежна від якихось злих вчинків, що ті вчинки просто стають частиною такої людини, навіть на фізіологічному чи біофізичному рівні. В таких випадках справді треба визнати, що без зовнішньої допомоги не обійтися….. В таких випадках залишається вірити в чудо!
Коли відбувається чудо на сторінках Євангелія? Чудо стається тоді, коли всі засоби допомоги ззовні вичерпані. Якщо людина має 50 відсотків допомоги і просить в Бога додати їй ще 50, то це не є чудо… Чудо стається тоді, коли людина розуміє що Бог є її останньою надією, і лише він може допомогти! Останніми днями спілкуюся з одним чоловіком, який переживає 4 стадію раку. Цей чоловік часто говорить: люди з моїм діагнозом не виживають. В мене єдина надія - на Бога…
Дорогі у Христі, що дає нам надію сподіватися на чудо, на оздоровлення, на визволення від узалежнення?
Найперше те, що ми не чужі Богові. Пригадує нам єв. Євангелист Йоан: «Любі, ви діти Божі», а Бог не залишає своїх дітей в біді.
Ба більше того, він віддав свого Сина єдинородного, щоб ми мали життя вічне. Його смерть на хресті є найбільшим свідченням Божої любові, бо показує, що те, що було поразкою в очах людей, стало найбільшою перемогою, яку коли небудь отримувала людина – перемогою над смертю!
Коли ми приймаємо цю третю мудрість хреста і віримо, що Бог здатен чинити чудо і подати зцілення, то Божа сила проявляється і в нашому житті . Єдина умова – ця сила може проявитися через нашу віру.
Отже, завершуючи цей період почитання чесного і животоврящого хреста, просімо в Господа ласку наповнитись мудрістю цього хреста, а саме:
1) Прийняти те, що ми не можемо змінити;
2) Змінити те, що в наших силах;
3) Вірити, що Господь може змінити те, що нам здається не під силу
Молитва про мудрість хреста Господнього:
«Господи, дай мені мудрість прийняти ті обставини життя , які я не в силі змінити, дай мені душевний спосіб не засмучуватись ними, ані не звинувачувати інших в моїх тимчасових невдачах.
Господи Ісусе, дай мені сили невтомно працювати над тими змінами, які я в змозі втілити. Нехай думка про добро, яке я можу принести у світ допомагає мені перемогти втому і розчарування дня, нехай Дух Твій Святий додасть мені сил тоді, коли мої власні сили вичерпуються через брак негайного результату або ж через нечіткість мети.
Господи Ісусе Христе, зміцни мою віру в можливість чуда в безнадійних ситуаціях, чуда, яке є свідченням Твоєї постійної присутності в моєму житті, і в житті тих, кого я люблю, хто мені дорогий.
Господи Ісусе Христе, Сину Божий, дай мені мудрість хреста Твого, який є моєю опорою і моєю певною дорогою спасіння.
Амінь!
о. Володимир Мальчин